ілюмінатор
ІЛЮМІНА́ТОР², а, ч.
1. заст. Майстер, що вручну розфарбовує гравюри, малюнки.
Ілюмінатор гравюр;
Ілюмінатор рукописного тексту.
2. Фахівець із улаштування ілюмінацій.
Запрошений на свято ілюмінатор.
ІЛЮМІНА́ТОР³, а, ч.
Прилад, признач. для створення потрібного освітлення будь-якої поверхні.
Світлодіодні ілюмінатори як джерело світла використовують напівпровідникові прилади – світлодіоди (з навч. літ.);
Зенітні ліхтарі – це ілюмінатори, закріплені до конструкцій покриття, що розміщують по одному, групами чи рядами над окремими приміщеннями або ділянками в покритті будівлі (з навч. літ.);
Зараз модно використовувати у ванних кімнатах різноколірні джерела світла, у тому числі й вбудовані ілюмінатори (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)