ілюмінатор
ІЛЮМІНА́ТОР, а, ч. Кругле з грубого скла вікно на кораблі.
В каюту вскочив матрос перевірити, чи добре задраєний ілюмінатор (Донч., III, 1956, 221);
*У порівн. — Я уявляю собі морську школу на високому березі.. Вікна круглі, як ілюмінатори (Ю. Янов., II, 1958, 80).
Словник української мови (СУМ-11)