ієродиякон
ІЄРОДИЯ́КОН, а, ч.
Монах у сані диякона.
Книжки переглянено і зареєстровано і передано новому ризничому ієродиякону Філарету (І. Франко);
Старшого ієродиякона називають архідияконом (з наук.-попул. літ.);
Диякони, ієродиякони, протодиякони й архідиякони не носять нагрудний хрест. Це честь священиків (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)