луда —
-и, ж. 1》 Те саме, що полуда. 2》 діал. Омана, брехня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
луда —
ЛУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що полу́да. Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Т. Шевченко); День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (О. Кобилянська); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
луда —
лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких. Хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось. Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко). (як (мов, на́че і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
луда —
ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал.
Словник синонімів української мови
луда —
ЛУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що полу́да. День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (Коб., II, 1956, 17); Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Шевч., І, 1951, 266).
Словник української мови в 11 томах
луда —
Лу́да, -ди ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.
Словник української мови Грінченка