Значення в інших словниках
-
непогамовний —
(який не може стримати своїх почуттів) ненаситний, невтолимий.
Словник синонімів Полюги
-
непогамовний —
непогамо́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
непогамовний —
НЕВГАМОВНИЙ; (- голод, спрагу) невтоленний, невситимий, невтишний.
Словник синонімів Караванського
-
непогамовний —
див. жвавий; непокірний; роботящий
Словник синонімів Вусика
-
непогамовний —
-а, -е. 1》 Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. || Який не знає втоми; невтомний. 2》 перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. 3》 перен. Який не припиняється, триває безперестанно; безперервний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
непогамовний —
НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (О. Гончар); Якась дика, непогамовна енергія керувала його рухами (М.
Словник української мови у 20 томах
-
непогамовний —
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
непогамовний —
НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (Гончар, Тронка, 1963, 171); До хати їх [дітей] запрошує [Т.
Словник української мови в 11 томах