непогамовний

непогамо́вний

-а, -е.

1》 Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти.

|| Який не знає втоми; невтомний.

2》 перен. Дуже сильний ступенем свого вияву.

3》 перен. Який не припиняється, триває безперестанно; безперервний.

Значення в інших словниках

1. непогамовний — (який не може стримати своїх почуттів) ненаситний, невтолимий.  Словник синонімів Полюги
2. непогамовний — непогамо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. непогамовний — НЕВГАМОВНИЙ; (- голод, спрагу) невтоленний, невситимий, невтишний.  Словник синонімів Караванського
4. непогамовний — див. жвавий; непокірний; роботящий  Словник синонімів Вусика
5. непогамовний — НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (О. Гончар); Якась дика, непогамовна енергія керувала його рухами (М.  Словник української мови у 20 томах
6. непогамовний — Нестриманий  Словник застарілих та маловживаних слів
7. непогамовний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. непогамовний — НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (Гончар, Тронка, 1963, 171); До хати їх [дітей] запрошує [Т.  Словник української мови в 11 томах