непогамовний

(який не може стримати своїх почуттів) ненаситний, невтолимий.

Значення в інших словниках

1. непогамовний — непогамо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непогамовний — НЕВГАМОВНИЙ; (- голод, спрагу) невтоленний, невситимий, невтишний.  Словник синонімів Караванського
3. непогамовний — див. жвавий; непокірний; роботящий  Словник синонімів Вусика
4. непогамовний — -а, -е. 1》 Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. || Який не знає втоми; невтомний. 2》 перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. 3》 перен. Який не припиняється, триває безперестанно; безперервний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непогамовний — НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (О. Гончар); Якась дика, непогамовна енергія керувала його рухами (М.  Словник української мови у 20 томах
6. непогамовний — Нестриманий  Словник застарілих та маловживаних слів
7. непогамовний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. непогамовний — НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (Гончар, Тронка, 1963, 171); До хати їх [дітей] запрошує [Т.  Словник української мови в 11 томах