Значення в інших словниках
-
порватися —
порва́тися 1 дієслово доконаного виду розірватися порва́тися 2 дієслово доконаного виду припинитися порва́тися 3 дієслово доконаного виду кинутися; швидко рушити
Орфографічний словник української мови
-
порватися —
див. рватися
Словник синонімів Вусика
-
порватися —
I -веться, док. 1》 Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. || Втратити цілість, суцільність, єдність. || Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися. 2》 Зробитися дірявим, подраним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порватися —
ПОРВА́ТИСЯ¹, ве́ться, док. 1. Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. Папірець порвався, але Дарка не посміла просити другого (Леся Українка); [Магістер...
Словник української мови у 20 томах
-
порватися —
ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.
Словник синонімів української мови
-
порватися —
ПОРВА́ТИСЯ¹, ве́ться, док. 1. Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. Папірець порвався, але Дарка не посміла просити другого (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
порватися —
Порва́тися, -рву́ся, -рве́шся гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) см. пориватися.
Словник української мови Грінченка