стольник —
Стольник: — придворний чину Росії XIII — XVIII ст., рангом нижчий боярського [43]
Словник з творів Івана Франка
стольник —
сто́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
стольник —
СТО́ЛЬНИК, а, ч. У Росії XIII–XVII ст. – придворний чин рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом).
Словник української мови у 20 томах
стольник —
-а, ч. У Росії 13-17 ст. – придворний чин, за рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стольник —
СТО́ЛЬНИК, а, ч. У Росії XIII-XVII ст. — придворний чин рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку — придворний, що прислуговував за князівським або царським столом).
Словник української мови в 11 томах