стольник
сто́льник
-а, ч.
У Росії 13-17 ст. – придворний чин, за рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом).
Великий тлумачний словник сучасної української мови