бандит —
Гайдабура, опришок, розбишака, харциза, харцизяка, див. розбійник, пірат, рабівник
Словник чужослів Павло Штепа
бандит —
-а, ч. Озброєний грабіжник, розбійник. || зневажл. Про того, хто належить до банди, ворожого війська або про диверсанта і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бандит —
БАНДИ́Т, а, ч. Озброєний грабіжник, розбійник. Напружено вслухалася [Федора Михайлівна] в голоси, вони вже чулися в сінях. Може, бандити? (П. Панч); Бандити приступили до розбитих вікон і прислухалися (О. Бердник); // зневажл.
Словник української мови у 20 томах
бандит —
А, ч. 1. ірон. Друг. 2. Добрий знайомий. 3. Ігровий автомат. Мій з автоматів не вилазить — половину зарплати просиджує за бандитом.
Словник сучасного українського сленгу
бандит —
(-а) ч.; мол. Добрий знайомий. ПСУМС, 5.
Словник жарґонної лексики української мови
бандит —
див. жорстокий; розбійник
Словник синонімів Вусика
бандит —
БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИК розм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався.
Словник синонімів української мови
бандит —
БАНДИ́Т, а, ч. Озброєний грабіжник, розбійник. Напружено вслухалася [Федора Михайлівна] в голоси, вони вже чулися в сінях. Може, бандити? (Панч, В дорозі, 1959, 73); // зневажл.
Словник української мови в 11 томах