бандит
банди́т
-а, ч.
Озброєний грабіжник, розбійник.
|| зневажл. Про того, хто належить до банди, ворожого війська або про диверсанта і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибанди́т
-а, ч.
Озброєний грабіжник, розбійник.
|| зневажл. Про того, хто належить до банди, ворожого війська або про диверсанта і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови