бенефіс —
бенефі́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бенефіс —
-у, ч. 1》 Вистава в театрі на користь одного з її учасників. || Урочиста вистава, що є творчим звітом актора з нагоди його ювілею. 2》 перен. Про момент вищого успіху, слави кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бенефіс —
БЕНЕФІ́С, у, ч. Вистава або концерт, кошти від яких повністю або частково надходять одному чи кільком акторам. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п'єсу І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”] на свій бенефіс (І.
Словник української мови у 20 томах
бенефіс —
бенефі́с (франц. benefice, букв. – прибуток, користь) 1. Вистава, збір від якої повністю або частково (напівбенефіс) надходить одному чи кільком акторам. В СРСР у 1925 р. Б. було скасовано. 2. Спектакль на честь одного з його учасників як вияв визнання заслуг, майстерності артиста.
Словник іншомовних слів Мельничука
бенефіс —
Театральна вистава або концерт, дохід з яких призначений для всього колективу або одного з виконавців.
Універсальний словник-енциклопедія
бенефіс —
БЕНЕФІ́С, у, ч. Вистава в дореволюційному театрі на користь одного з її учасників. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п’єсу І. П. Котляревського "Наталка Полтавка"] на свій бенефіс (Фр.
Словник української мови в 11 томах