Значення в інших словниках
-
бензин —
бензи́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бензин —
-у, ч. Безбарвна низькокипляча горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти. Бензин-розчинник — синтетичний бензин, що утворюється з оксиду водню. Етилований бензин — бензин із додаванням етилової рідини, яка підвищує його антидетонаційну стійкість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бензин —
БЕНЗИ́Н, у, ч. Безбарвна горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти. Мотор джерґотів, наче хотів когось з'їсти, а вулицею попливли пахощі бензину (М. Трублаїні); Бензином тхнуть змертвілі трави При спопелілих бліндажах (А.
Словник української мови у 20 томах
-
бензин —
бензи́н (франц. benzine, від лат. benzoe – ароматичний сік) суміш вуглеводнів різної будови, безбарвна рідина. Застосовують як моторне паливо, розчинник.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бензин —
Легкозаймиста суміш легких вуглеводнів; безбарвна рідина з температурою кипіння 35 — 200ºС; розрізняють натуральний б. — нафтову фракцію з низькою температурою кипіння, та б. спеціальний; б. натуральний використовується, гол.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бензин —
БЕНЗИ́Н, у, ч. Безбарвна горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти. Мотор джерготів, наче хотів когось з’їсти, а вулицею попливли пахощі бензину (Трубл., І, 1955, 74); Бензином тхнуть змертвілі трави При спопелілих бліндажах (Мал., II, 1956, 47).
Словник української мови в 11 томах