бензин
БЕНЗИ́Н, у, ч. Безбарвна горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти.
Мотор джерготів, наче хотів когось з’їсти, а вулицею попливли пахощі бензину (Трубл., І, 1955, 74);
Бензином тхнуть змертвілі трави При спопелілих бліндажах (Мал., II, 1956, 47).
Словник української мови (СУМ-11)