Орфоепічний словник української мови

боєприпаси

боєприпа́си

ойеиприепасие]

-с'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. боєприпаси — боєприпа́си множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. боєприпаси — -ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та іншого спорядження для вогнепальної зброї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боєприпаси — Стріливо  Словник чужослів Павло Штепа
  4. боєприпаси — БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. (рідше одн. боєприпа́с, у, ч.). Бойові припаси; складова частина озброєння, що має ударну дію: снаряди, патрони, міни, бойові частини ракет, торпед і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  5. боєприпаси — Патрони, снаряди, бомби, гранати, міни, торпеди, піротехнічні засоби, призначені для знищення, знешкодження певних об'єктів та для ін. наслідків (напр., загазування, освітлення), а також імітації бойових дій.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. боєприпаси — БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та ін. спорядження для вогнепальної зброї. — Боєприпаси кінчалися, ми використали німецькі гранати й німецьку зброю, яку захопили (Ю. Янов., I, 1958, 447).  Словник української мови в 11 томах