боєць

боє́ць

[бойец']

б'ійц'а, ор. б'ійцем, м. (на) б'ійцев'і/б'ійц'у, мн. б'ійц'і, б'ійц'іў

Значення в інших словниках

1. боєць — боє́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. боєць — бійця, ч. 1》 Учасник бою, боїв; воїн. 2》 Солдат, рядовий. 3》 перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. 4》 Член загону, групи (студентської і т. ін.), організованих для виконання певної роботи, якого-небудь завдання і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боєць — БОЄ́ЦЬ, бійця́, ч. 1. Учасник бою, боїв; воїн. – А тепер боєць проти Антанти буде, – оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (О. Гончар); Кожен медпрацівник міг би скласти список урятованих бійців, у якому були б сотні, тисячі імен (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. боєць — (бійця) ч.; мол. Те саме, що бандит. ПСУМС, 8.  Словник жарґонної лексики української мови
5. боєць — див. воїн  Словник синонімів Вусика
6. боєць — БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В.  Словник синонімів української мови
7. боєць — Боє́ць, бійця́, бійце́ві, бійцю́! бійці́, -ці́в, -ця́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. боєць — БОЄ́ЦЬ, бійця́, ч. 1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Гончар, Таврія.., 1957, 307). 2. Солдат, рядовий.  Словник української мови в 11 томах
9. боєць — Боєць, бойця м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.  Словник української мови Грінченка