валун —
валу́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
валун —
Валун — boulder, cobble — *Geschiebe, Geröll – великий обкатаний уламок г.п. діаметром понад 10 см. За походженням розрізняють В. льодовикові, делювіальні, пролювіальні та алювіальні.
Гірничий енциклопедичний словник
валун —
-а, ч. Обточений дією води або льодовиків камінь, уламок гірської породи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валун —
ВАЛУ́Н, а́, ч. Великий округлий камінь – уламок гірської породи. – В нас круг села каміння велике по полю, валуни (О. Ільченко); Вони [бійці] лежали в густому чагарнику за кам'яними валунами (В.
Словник української мови у 20 томах
валун —
ВАЛУ́Н, а́, ч. Обточений дією води або льодовиків камінь, уламок гірської породи. — В нас круг села каміння велике по полю, валуни (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 213); Вони [бійці] лежали в густому чагарнику за кам’яними валунами (Кучер, Чорноморці, 1956, 295).
Словник української мови в 11 томах