вахтер —
ва́хте́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вахтер —
вахтера, ч. Старший сторож. || Черговий сторож в установі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вахтер —
ВА́ХТЕ́Р, а, ч. Черговий сторож в установі. Старий вусатий вахтер у темно-синій сорочці з мідними ґудзиками перевіряв перепустки (Д. Ткач); Веселовський провів дівчину до вахтера (О.
Словник української мови у 20 томах
вахтер —
СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.
Словник синонімів української мови
вахтер —
ВА́ХТЕ́Р, ва́хте́ра, ч. Старший сторож; // Черговий сторож в установі; Веселовський провів дівчину до вахтера (Гончар, II, 1954, 128); Старий вусатий вахтер у темно-синій сорочці з мідними гудзиками перевіряв перепустки (Ткач, Арена, 1960, 59).
Словник української мови в 11 томах