вентиль —
ве́нтиль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вентиль —
Вентиль — valve, gate — *Ventil — 1) Клапан для регулювання й перекривання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом. 2) Пристрій у камері пневматичної шини, що допомагає нагнітати повітря в камеру і перешкоджає його виходу звідти.
Гірничий енциклопедичний словник
вентиль —
(нім. Ventil — клапан, від лат. ventilo — дути, продувати) — основний механічний пристрій, призначений для змінювання довжини каналу мундштучного мідного духового інструменту (труби, валторни, баритону, туби тощо).
Словник-довідник музичних термінів
вентиль —
-я, ч. 1》 тех. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, і т. ін. у трубопроводі. 2》 муз. Вид клапана в духових музичних інструментах для зміни висоти звука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вентиль —
Кляпа, затичка
Словник чужослів Павло Штепа
вентиль —
ВЕ́НТИЛЬ, я, ч. 1. техн. Запірний клапан для вмикання і вимикання трубопроводу або для регулювання руху в ньому рідини, газу, пари і т. ін. Рушила [машина] і немов завагалася, .. з бокових її вентилів бухнула пара (І. Франко); Він почав повертати вентиль.
Словник української мови у 20 томах
вентиль —
ве́нтиль (нім. Ventil – клапан, від лат. ventilo – дму, продуваю) 1. Клапан для регулювання й замикання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом.
Словник іншомовних слів Мельничука
вентиль —
Пристрій, що регулює протікання рідин через трубопровід; в. бувають керовані та автоматичні, напр., в. безпеки — для автоматичного виливу рідини при перевищенні допустимого тиску; редукційний в. зменшує тиск.
Універсальний словник-енциклопедія
вентиль —
ВЕ́НТИЛЬ, я, ч. 1. техн. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, пари і т. ін. у трубопроводі. Рушила [машина] і немов завагалася, .. з бокових її вентилів бухнула пара (Фр.
Словник української мови в 11 томах