взуття

взуття́

[ўзут':а]

-т':а, р. мн. -т':іў

Значення в інших словниках

1. взуття — взуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. взуття — -я, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми та деяких інших матеріалів вироби, здебільшого на твердій підошві, для носіння на ногах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. взуття — ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. зі шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.  Словник української мови у 20 томах
4. взуття — син. гади, гівнодави, педалі, шкалики, шкари, шкраби, шузи.  Словник жарґонної лексики української мови
5. взуття — Взувачка, взувка, взувки, взувочка, обувачка  Словник синонімів Вусика
6. взуття — ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,..  Словник синонімів української мови
7. взуття — Взуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. взуття — ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.  Словник української мови в 11 томах