взуття
ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.
У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Мирний, III, 1954, 22);
Курбала довго вовтузився на кухні, хекаючи, скидав одіж, взуття, переодягаючись у чисте хатнє (Досв., Вибр., 1959, 314).
Словник української мови (СУМ-11)