Словник жарґонної лексики української мови

взуття

син.

гади, гівнодави, педалі, шкалики, шкари, шкраби, шузи.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. взуття — взуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. взуття — [ўзут':а] -т':а, р. мн. -т':іў  Орфоепічний словник української мови
  3. взуття — -я, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми та деяких інших матеріалів вироби, здебільшого на твердій підошві, для носіння на ногах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взуття — ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. зі шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.  Словник української мови у 20 томах
  5. взуття — Взувачка, взувка, взувки, взувочка, обувачка  Словник синонімів Вусика
  6. взуття — ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,..  Словник синонімів української мови
  7. взуття — Взуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. взуття — ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.  Словник української мови в 11 томах