взуття
ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн.
Вигот. зі шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.
У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Панас Мирний);
Курбала довго вовтузився на кухні, хекаючи, скидав одіж, взуття, переодягаючись у чисте хатнє (Олесь Досвітній);
Ще з найдавніших часів для населення України основним взуттям були чоботи (О. Воропай).
Словник української мови (СУМ-20)