виноград —
виногра́д іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
виноград —
Виногра́д, перен. Поле діяльності. Всі і найсправедливійші жалоби на оргії румунізациї мусять однаково замовкнути, коли самі Русини задоволені з зручного кадженя і масних слів хитрих Візантийців...
Українська літературна мова на Буковині
виноград —
-у, ч. 1》 Південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона. Дикий виноград — дикоростуча і декоративна витка кущова рослина з широким листям та вусиками. 2》 Ягоди цієї рослини. 3》 Лоза, гроно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виноград —
ВИНОГРА́Д, у, ч. 1. Витка кущова рослина родини виноградових із соковитими ягодами, зібраними у грона. Цупкі, покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський); Узгір'я в садах, в виноградах яри (М.
Словник української мови у 20 томах
виноград —
Сад
Словник застарілих та маловживаних слів
виноград —
Багаторічні деревні ліани, рідше кущі родини виноградових, поширені в районах з помірним субтропічним і частково тропічним кліматом; бл. 60 видів; в. культурний вирощують з давніх часів у Середземномор'ї, теп. численні сорти (бл. 8 тис.
Універсальний словник-енциклопедія
виноград —
Виногра́д, -ду, -дові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виноград —
ВИНОГРА́Д, у, ч. 1. Південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона. Цупкі, покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі...
Словник української мови в 11 томах
виноград —
Виноград, -ду м. 1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. н. п. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку. Мил. 183.
Словник української мови Грінченка