виноградник —
виногра́дник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
виноградник —
-а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виноградник —
ВИНОГРА́ДНИК, у, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощують виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (І. Нечуй-Левицький); Степова оселя й дальні виноградники – все потопало в мовчазному концерті цвіркунів (М.
Словник української мови у 20 томах
виноградник —
ВИНОГРА́ДНИК, а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (Н.-Лев., II, 1956, 223); Ото виноградник. Дев’ять гектарів… (Вишня, І, 1956, 373).
Словник української мови в 11 томах