Значення в інших словниках
-
височіти —
височі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
височіти —
-чить і -чіє, недок. 1》 Вирізнятися висотою, підноситися над чим-небудь, міститися вище чогось. 2》 перен. Вирізнятися з-поміж інших визначними досягненнями, видатними особливостями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
височіти —
ВИСОЧІ́ТИ, чи́ть і чі́є, недок. 1. Вирізнятися висотою, підноситися над чим-небудь, міститися вище від чогось. Кілька високих струнких димарів височіли над будівлями заводу (М. Трублаїні); Височить гора Чернеча В ранішній імлі... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
височіти —
див. височитися
Словник синонімів Вусика
-
височіти —
ВИСОЧІ́ТИ (виділятися висотою, міститися, знаходитися вище чогось), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВО́ДИТИСЯ, ВИСОЧИ́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ПАНУВА́ТИ, ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, СПИНА́ТИСЯ, ВИ́СИТИСЯ рідко...
Словник синонімів української мови
-
височіти —
ВИСОЧІ́ТИ, чи́ть і чі́є, недок. 1. Виділятися висотою, підноситися над чим-небудь, міститися вище чогось. Височить гора Чернеча В ранішній імлі… (Шпак, Вибр., 1952, 87); Кілька високих струнких димарів височіли над будівлями заводу (Трубл.
Словник української мови в 11 томах