вогкий —
-а, -е. Який містить вологу; просякнутий, насичений вологою; сирий. || Покритий вологою (про очі, шкіру тіла). || рідко. Просякнутий водою; мокрий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вогкий —
ВО́ГКИЙ, а, е. 1. Який містить вологу; просякнутий, насичений вологою; вологий, сирий. В повітрі піднялася якась важка пара, душна, гаряча, неначе в лазні, бо балки й долини завжди там вогкі й мокрі (І.
Словник української мови у 20 томах
вогкий —
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий. Коню важко тягнути сани по мокрому снігу.
Приповідки або українсько-народня філософія
вогкий —
ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О.
Словник синонімів української мови
вогкий —
ВО́ГКИЙ, а, е. Який містить вологу; просякнутий, насичений вологою; сирий. В повітрі піднялася якась важка пара, душна, гаряча, неначе в лазні, бо балки й долини завжди там вогкі й мокрі (Н.-Лев., II, 1956, 389); [Кривоніс:] Дай тютюну. Мій вогкий… (Корн.
Словник української мови в 11 томах