-ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
відвідувач —
відві́дувач іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
відвідувач —
<�частий> гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
Словник синонімів Караванського
відвідувач —
-а, ч. Той, хто відвідує кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відвідувач —
ВІДВІ́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто відвідує кого-, що-небудь. Це було кафе “вищого” світу .. В білих .. куртках кельнери метушилися.., запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Олесь Досвітній); На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач (О.
Словник української мови у 20 томах
відвідувач —
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю.
Словник синонімів української мови
відвідувач —
ВІДВІ́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто відвідує кого-, що-небудь. На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач (Гончар, II, 1954, 64); Це було кафе "вищого" світу.. В білих.. куртках кельнери метушилися.., запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв.
Словник української мови в 11 томах