відвідувач
ВІДВІ́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто відвідує кого-, що-небудь.
На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач (Гончар, II, 1954, 64);
Це було кафе "вищого" світу.. В білих.. куртках кельнери метушилися.., запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв., Вибр., 1959, 393);
Серед широких мас відвідувачів старого українського театру М. П. Старицький як драматург мав найбільшу популярність (Минуле укр. театру, 1953, 94).
Словник української мови (СУМ-11)