Значення в інших словниках
-
глибоко —
гли́бо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця форма з наголосом на другому складі 'глибо́ко' вживається рідко
Орфографічний словник української мови
-
глибоко —
На дні, (дихати) на повні груди, (любити) палко і всі пох. від ГЛИБОКИЙ
Словник синонімів Караванського
-
глибоко —
рідко глибоко. 1》 Присл. до глибокий. 2》 у знач. присудк. сл. Про значну відстань вглиб, про велику глибину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глибоко —
ГЛИБО́КО див. гли́боко. ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО. 1. Присл. до глибо́кий. Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Леся Українка); У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (О. Донченко); Мій начальник Абрамов глибоко зітхнув (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
глибоко —
Там-то глибоко — жабі по око. Там дуже мілка вода. Як не вертись, дітись нікуди: на небо високо, а в воду глибоко. Бідному нікуди дітися від своєї біди.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
глибоко —
Гли́бо́ко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
глибоко —
ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО. 1. Присл. до глибо́кий. Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Л. Укр., IV, 1954, 94); У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (Донч., V, 1957, 7); Ці кручі йому теж залишилися глибоко в пам’яті (Баш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
глибоко —
Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. ум. глибоченько.
Словник української мови Грінченка