Значення в інших словниках
-
добріти —
добрі́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
добріти —
-ію, -ієш, недок., розм. Ставати, робитися добрим (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
добріти —
ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
добріти —
ДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати, робитися добрим (у 1 знач.). Старий не раз добрів і хвилювався, згадуючи сина і дружину (Стельмах, І, 1962, 404).
Словник української мови в 11 томах
-
добріти —
Добрі́ти, -рі́ю, -єш гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Словник української мови Грінченка