Значення в інших словниках
-
завоювання —
завоюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
завоювання —
-я, с. 1》 перев. кого, чого. Дія за знач. завоювати. 2》 перен. Перемога, досягнення, успіх, здобуті у боротьбі, праці і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
завоювання —
ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)...
Словник синонімів української мови
-
завоювання —
Завоюва́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
завоювання —
ЗАВОЮВА́ННЯ, я, с. 1. перев. кого, чого. Дія за знач. завоюва́ти. Держава, створена Чингісханом, була держава військова, головною її метою були війни та завоювання (Іст.
Словник української мови в 11 томах
-
завоювання —
Завоюва́ння, -ня с. Завоеваніе.
Словник української мови Грінченка