засів —
засі́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
засів —
-у, ч. 1》 Те саме, що засівання. 2》 Те, що посіяне. || Те, що засіялося, покриваючи якусь поверхню. 3》 Ділянка землі, засіяна яким-небудь зерном, насінням. 4》 спец. Кладка яєць у деяких комах (бджіл і т. ін.) і яйця, покладені для розвитку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ЗАСІВ —
• "ЗАСІВ" - ілюстрована газета, видавалася 1911 — 12 в Києві щотижня. Вийшло 65 номерів. Редактори-видавці — В. Товстоніс та О. Степаненко. Газета відіграла певну роль у загальнонар. виступах проти самодержавства, вміщувала інформацію з cycn.-політ.
Українська літературна енциклопедія
засів —
ЗАСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що засіва́ння. Вона.. перебирала насіння до засіву ярини (Кобр., Вибр., 1954, 15). 2. Те, що посіяне. Прокинулася Україна після зимового сну. Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
засів —
Засів, -ву м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Словник української мови Грінченка