Значення в інших словниках
-
затверджувати —
затве́рджувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
затверджувати —
Схвалювати, ухвалювати, узаконювати; (підписом) накладати ґриф; (призначення) санкціонувати; (угоду) ратифікувати.
Словник синонімів Караванського
-
затверджувати —
-ую, -уєш, недок., затвердити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
затверджувати —
СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)...
Словник синонімів української мови
-
затверджувати —
Затве́рджувати, -джую, -джуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
затверджувати —
ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь (Донч.
Словник української мови в 11 томах