зруйнований —
зруйно́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
зруйнований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зруйнувати. || зруйновано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зруйнувався.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зруйнований —
Зруйно́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зруйнований —
ЗРУЙНО́ВАНИЙ, а. е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зруйнува́ти. Хоч не зруйнована — руїна ся будова, З усіх кутків тут пустка вигляда (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах