квіточка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до квітка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квіточка —
КВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (М. Коцюбинський); Уляна нічого їй не говорила, бо була рада вже тому, що вона ..
Словник української мови у 20 томах
квіточка —
И, ж. Дівчина. А давай з тією квіточкою познайомимося.
Словник сучасного українського сленгу
КВІТОЧКА —
• "КВІТОЧКА" - поетичний збірник. Вийшов 1907 в Києві у друкарні В. Кульженка. Укладач — М. Щербина. Вміщено ряд віршів Т. Шевченка ("Заповіт", "Садок вишневий коло хати", "Минають дні, минають ночі", "Мені однаково, чи буду" та ін.)...
Українська літературна енциклопедія
квіточка —
як (мов, ні́би і т. ін.) (та) кві́точка (кві́тка). Дуже гарна. У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце; сама сидить як квіточка (П. Куліш); А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мови
квіточка —
КВІ́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до квітка. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17); Уляна нічого їй не говорила, бо була рада вже тому, що вона..
Словник української мови в 11 томах