клаптик —
-а, ч. Зменш. до клапоть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клаптик —
КЛА́ПТИК, а, ч. Зменш. до кла́поть. Ні, ні, вони з холери повмирали; А то б хоч клаптик переслали Того паперу (Т. Шевченко); Слідчий .. дістав із шухляди пачку махорки, одірвав од газети чималий клаптик і відсипав на нього на добру цигарку махорки (Б.
Словник української мови у 20 томах
клаптик —
ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал.
Словник синонімів української мови
клаптик —
КЛА́ПТИК, а, ч. Зменш. до кла́поть. Ні, ні, вони з холери повмирали; А то б хоч клаптик переслали Того паперу (Шевч., II, 1953, 152); Сніг холодними клаптиками впав на її гаряче лице й трохи прохолодив його (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
клаптик —
Клаптик, -ка м. ум. отъ клапоть.
Словник української мови Грінченка