князівство

князі́вство

[кн'аз’іўство]

-ва, м. (на) -в'і

Значення в інших словниках

1. князівство — князі́вство іменник середнього роду у найменуваннях країн Князі́вство: Князі́вство Мона́ко  Орфографічний словник української мови
2. князівство — -а, с., іст. 1》 Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2》 збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с. 1. іст. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). – Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (І.  Словник української мови у 20 томах
4. князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). — Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. князівство — Князівство, -ва с. Княжество.  Словник української мови Грінченка