Значення в інших словниках
-
колосся —
коло́сся іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
колосся —
див. хліб
Словник синонімів Вусика
-
колосся —
-я, с. Збірн. до колос 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колосся —
КОЛО́ССЯ, я, с. Збірн. до ко́лос 1. Колосся вже обсмалилось, передиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою... (М. Коцюбинський); Прокіп жене додому свою череду, обвішений торбами з колоссям (У.
Словник української мови у 20 томах
-
колосся —
Коло́сся, -сся, на -ссі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
колосся —
КОЛО́ССЯ, я, с. Збірн. до ко́лос 1. Колосся вже обсмалилось, передиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою… (Коцюб., І, 1955, 121); За рікою колосся достигає — хилиться на лану, а над ним підіймається сонце (Стельмах, І, 1962, 153); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
колосся —
Колосся, -ся с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Словник української мови Грінченка