Значення в інших словниках
-
Лисиця —
Лиси́ця прізвище
Орфографічний словник української мови
-
лисиця —
ЛИСИЦЯ – ЛИС Лисиця, -і, ор. -ею. Хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; переносно – про хитру, лукаву людину. Лис, -а. Самець лисиці.
Літературне слововживання
-
лисиця —
-і, ж. 1》 Самка лиса. || Те саме, що лис 1). 2》 перен. Те саме, що лис 2). 3》 Намерзлий візерунок на віконних шибках або незамерзла частина шибки. 4》 тільки мн., діал. Різного типу дерев'яні пристрої, лещата і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лисиця —
1. (він) лис, лисок, (вона) лиса, лиска, (воно) лисеня, лисенятко, лисиченя, (мала), лисичка, лисонька 2. це див. кран
Словник чужослів Павло Штепа
-
лисиця —
ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лиса. Марко набрехав Денисові, що коли виходив надвір за картоплею, то бачив біля багаття лисицю, яка хрумала курячі кісточки (Григір Тютюнник); Гарно співали співачки, ніжно наші вуха кусаючи.
Словник української мови у 20 томах
-
лисиця —
стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя (спокусника). Мене (декана), старого лиса, кругом пальця обкрутити (П.
Фразеологічний словник української мови
-
лисиця —
ЛИС (хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; хитра людина), ЛИСИ́ЦЯ. І хитрого лиса можна зловити (прислів'я); Він мріяв здобути собі в горах орля, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З.
Словник синонімів української мови
-
лисиця —
Лиси́ця, -ці, -цею; -си́ці, -си́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лисиця —
ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самка лиса. *У порівн. — Орися крутилася біля Сергія Золотаренка, як тічкуюча лисиця (Тют., Вир, 1964, 9); // Те саме, що лис...
Словник української мови в 11 томах
-
лисиця —
1. Вертикальний брус проти випинання зрубу. 2. Різьблена дошка, підвішена під випусти даху чи верхню планку дерев'яного наличника (див. підзор).
Архітектура і монументальне мистецтво
-
лисиця —
Лисиця, -ці ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ.
Словник української мови Грінченка