лисиця

лиси́ця

[лиесиц'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лисиця — Лиси́ця прізвище Орфографічний словник української мови
  2. лисиця — ЛИСИЦЯ – ЛИС Лисиця, -і, ор. -ею. Хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; переносно – про хитру, лукаву людину. Лис, -а. Самець лисиці. Літературне слововживання
  3. лисиця — -і, ж. 1》 Самка лиса. || Те саме, що лис 1). 2》 перен. Те саме, що лис 2). 3》 Намерзлий візерунок на віконних шибках або незамерзла частина шибки. 4》 тільки мн., діал. Різного типу дерев'яні пристрої, лещата і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лисиця — 1. (він) лис, лисок, (вона) лиса, лиска, (воно) лисеня, лисенятко, лисиченя, (мала), лисичка, лисонька 2. це див. кран Словник чужослів Павло Штепа
  5. лисиця — ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лиса. Марко набрехав Денисові, що коли виходив надвір за картоплею, то бачив біля багаття лисицю, яка хрумала курячі кісточки (Григір Тютюнник); Гарно співали співачки, ніжно наші вуха кусаючи. Словник української мови у 20 томах
  6. лисиця — стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя (спокусника). Мене (декана), старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Фразеологічний словник української мови
  7. лисиця — ЛИС (хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; хитра людина), ЛИСИ́ЦЯ. І хитрого лиса можна зловити (прислів'я); Він мріяв здобути собі в горах орля, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З. Словник синонімів української мови
  8. лисиця — Лиси́ця, -ці, -цею; -си́ці, -си́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лисиця — ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самка лиса. *У порівн. — Орися крутилася біля Сергія Золотаренка, як тічкуюча лисиця (Тют., Вир, 1964, 9); // Те саме, що лис... Словник української мови в 11 томах
  10. лисиця — 1. Вертикальний брус проти випинання зрубу. 2. Різьблена дошка, підвішена під випусти даху чи верхню планку дерев'яного наличника (див. підзор). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. лисиця — Лисиця, -ці ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Словник української мови Грінченка