лисиця

ЛИС (хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; хитра людина), ЛИСИ́ЦЯ. І хитрого лиса можна зловити (прислів'я); Він мріяв здобути собі в горах орля, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З. Тулуб).

ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм., ХИТРЯ́К розм., ХИ́ТРИК розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯ розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм. Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів'я); Трохим — сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); — Чого ж він викрутень? — зойкнула Василина.. — Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); — Я пожартувала, татку, — перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); — Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); — Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там (у школі) прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб'ють гуртом (Панас Мирний); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); — Потім ще не таке він одчубучить. Роман — то штука (М. Стельмах). — Пор. 1. пройди́світ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лисиця — Лиси́ця прізвище Орфографічний словник української мови
  2. лисиця — ЛИСИЦЯ – ЛИС Лисиця, -і, ор. -ею. Хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; переносно – про хитру, лукаву людину. Лис, -а. Самець лисиці. Літературне слововживання
  3. лисиця — [лиесиц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. лисиця — -і, ж. 1》 Самка лиса. || Те саме, що лис 1). 2》 перен. Те саме, що лис 2). 3》 Намерзлий візерунок на віконних шибках або незамерзла частина шибки. 4》 тільки мн., діал. Різного типу дерев'яні пристрої, лещата і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лисиця — 1. (він) лис, лисок, (вона) лиса, лиска, (воно) лисеня, лисенятко, лисиченя, (мала), лисичка, лисонька 2. це див. кран Словник чужослів Павло Штепа
  6. лисиця — ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лиса. Марко набрехав Денисові, що коли виходив надвір за картоплею, то бачив біля багаття лисицю, яка хрумала курячі кісточки (Григір Тютюнник); Гарно співали співачки, ніжно наші вуха кусаючи. Словник української мови у 20 томах
  7. лисиця — стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя (спокусника). Мене (декана), старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Фразеологічний словник української мови
  8. лисиця — Лиси́ця, -ці, -цею; -си́ці, -си́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лисиця — ЛИСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самка лиса. *У порівн. — Орися крутилася біля Сергія Золотаренка, як тічкуюча лисиця (Тют., Вир, 1964, 9); // Те саме, що лис... Словник української мови в 11 томах
  10. лисиця — 1. Вертикальний брус проти випинання зрубу. 2. Різьблена дошка, підвішена під випусти даху чи верхню планку дерев'яного наличника (див. підзор). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. лисиця — Лисиця, -ці ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Словник української мови Грінченка