лисина

ЛИ́СИНА (місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності), ПЛІШИ́НА, ПРОЛИ́СИНА, ПЛІШ рідко. Особливо старанно маскував секретар свою жовтувату лисину, майстерно прикриваючи її ріденьким рудуватим волоссям (Ю. Збанацький); То тут, то там пісні нивки заряботіли лисинами, сиротливий колос злякано щулився поміж шорсткими бур'янами (М. Стельмах); Лівий, північний берег спадав.. терасами до ріки; тут показувалися у безмежжі лісів плішини, галявини (Юліан Опільський); Він підвівся, заходив по кабінету, .. ретельно зачесаний чубок роз'їхався в боки й з-під нього виглянула пролисина (Ю. Мушкетик); Вона (дорога) так заросла лапатим подорожником та плетивом споришу, що кривуляста колія лиш де-не-де біліла пролисинами стужавілого піску (І. Стеценко); Коли б не пліш, і голо б не було (прислів'я); Невеличкі клаптики землі серед баговиння і в лісових плішах обробляли жінки й діти (П. Інгульський).

ТАЛОВИ́НА́ (ділянка землі, з якої зійшов сніг), ПРОТА́ЛИНА, ПІДТА́ЛИНА, ЛИ́СИНА розм., ТАЛ розм., ВИ́ТАЛИНА розм., ПРОТА́ВКА розм.; ТА́ЛИК (у зоні вічної мерзлоти). Жайворонки поселяються на ланах, на таловинах (О. Копиленко); — І все ж десь тут повинні бути проталини, — засумнівався водій. — Вода виходить звідкись на поверхню (О. Лупій); Вже горби з-під снігу лисинами (М. Рильський); Тільки й побачив (учитель) виталини від вогнищ на снігу (О. Гончар); Уже є протавки на полі (Словник Б. Грінченка); Її (ТЕЦ) головний корпус споруджено на так званому талику — одній з ділянок талих порід у районі вічної мерзлоти (з газети).