1. Словник синонімів української мови

лисий

ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. про степ); БЕЗВОЛО́СИЙ (позбавлений волосся); БЕЗШЕ́РСТИЙ (не вкритий шерстю); БЕЗПЕ́РИЙ, НЕОПЕ́РЕНИЙ (не вкритий пір'ям); БЕЗЛИ́СТИЙ (не вкритий листям). А далі розлягалось поле, рівне, сіро-зелене, голе (М. Коцюбинський); З дерев опадало листя, і високі дуби гули на вітрі оголеним гіллям (В. Кучер); Ліс теж чорний, голий-голісінький, поздіймав догори похмуре гілляччя рук (Є. Гуцало); Земля лежала ще чорна й нага (О. Кобилянська); Лиса, як коліно, голова блищала при місяці, неначе скляна (І. Нечуй-Левицький); Лисий горб; Схилами високих полисілих гір мріють в одвічному спокої смерекові ліси (П. Колесник); Комусь, не степовикові, незрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині (Ю. Яновський); Його безволосий череп.. блищав (І. Муратов); Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір'ю (М. Коцюбинський); Яструб на камінь сідає, Щоб гадину діткам безперим піймать... (Д. Мордовець); Неоперене пташеня; На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (С. Журахович).

ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, .. обдало червоним світом круглу лису Порохову голову (Панас Мирний); Трактир "Під золотим орлом" .. За одним із столів — Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин (Я. Галан); Сядеш, не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий (О. Гончар); Поруч з Арсеном.. сидів сивуватий, з плішивим вершечком голови, фінансовий працівник (Л. Дмитерко); Стояв він на ґанку, підставляючи лисувату голову морозові і снігу (З. Тулуб).

ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були! Вже доставалося лисим та плішивим! (Г. Квітка-Основ'яненко); Голова цехкому, лагідний лисань Палагутенко, глянув на неї здивовано (А. Хижняк); Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Л. Дмитерко).

ЛИ́СИЙ (з білою плямою на лобі — про деяких тварин), БІЛОЛО́БИЙ. Лиса теличка за рукав тягне (К. Гордієнко); У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисий — (без волосся, шерсті) лисавий, плішивий, лисуватий. Словник синонімів Полюги
  2. лисий — ли́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. лисий — Голомозий, голомшивий, шолудивий, плішивий, лисий, як коліно; І. лисун, лисак, боса голова; (горб) голий, не порослий; (- хутро) облізлий; лисавий. Словник синонімів Караванського
  4. лисий — I лисавий, лисак, лисань, лисенький, лисіючий, лисуватий, облисілий і облисілий, облізлий, плішивий Фразеологічні синоніми: лиса гора; лисий дідько; лисий чорт; лисий, як бубон; лисий, як коліно II див. безволосий Словник синонімів Вусика
  5. лисий — -а, -е. 1》 З лисиною чи без волосся (про голову). 2》 З лисиною чи без волосся на голові (про людину). || у знач. ім. лисий, -сого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. Чорта (дідька) лисого вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). Доктора урятував тоді від ката похмурий поручик гвардії: він зрубав йому лису голову, настромив її кінцем шаблі разом з великими зеленими роговими окулярами... Словник української мови у 20 томах
  7. лисий — ли́сий 1. лисий: 3 лисим добре панувати, з лисим добре жити, як сідаєш до вечері, не треба світити (із пісні) ◊ ли́сий глобус як автобус ірон. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. лисий — Знаються, як лисі коні. Розуміють себе добре, бо змовилися. Лисому не треба гребеня, глухому музики, а сліпому дзеркала. Бо не годні тим користуватись. Ти з того і так не скористаєш, бо на тім не розумієшся. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лисий — син. кіндер-сюрприз, плейшнер. Словник жарґонної лексики української мови
  10. лисий — ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Фразеологічний словник української мови
  11. Лисий — див. Лисий, Василь Прокопович Філософський енциклопедичний словник
  12. лисий — Ли́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  14. лисий — Лисий см. лис, -а, -е. Словник української мови Грінченка