лисий

ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). ді́да ли́сого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров).

до ді́дька (ли́сого) кого, що, грубо. 1. Уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, вчинками і т. ін.; бажання позбутися кого-, чого-небудь. — Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш (М. Стельмах); // Геть, будь-куди. — Як же хтось скаже,— думав він (Дументій), що це коза — не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються (Казки Буковини..); // Геть (про повну відмову від чогось). — Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо та полетимо так, щоб і птиця не здогнала (О. Довженко). 2. Дуже багато. Тебе змалечку хвалять: талант… стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п’єс та опер передивився (І. Муратов).

на ді́дька ли́сого, грубо. Навіщо, для чого. — На дідька б лисого сидів я тут — вже краще у Менделя… (М. Коцюбинський); — На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах). на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко). на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський).

чорт (ді́дько) ли́сий, грубо. Ніхто або ніщо. Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський); — Показились десь діти, чи який хрін… Межи ними й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський).

як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис).

як у ли́сого воло́сся, ірон. Зовсім немає. Та милосердя в пана як у лисого волосся (Казки Буковини..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисий — (без волосся, шерсті) лисавий, плішивий, лисуватий. Словник синонімів Полюги
  2. лисий — ли́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. лисий — Голомозий, голомшивий, шолудивий, плішивий, лисий, як коліно; І. лисун, лисак, боса голова; (горб) голий, не порослий; (- хутро) облізлий; лисавий. Словник синонімів Караванського
  4. лисий — I лисавий, лисак, лисань, лисенький, лисіючий, лисуватий, облисілий і облисілий, облізлий, плішивий Фразеологічні синоніми: лиса гора; лисий дідько; лисий чорт; лисий, як бубон; лисий, як коліно II див. безволосий Словник синонімів Вусика
  5. лисий — -а, -е. 1》 З лисиною чи без волосся (про голову). 2》 З лисиною чи без волосся на голові (про людину). || у знач. ім. лисий, -сого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. Чорта (дідька) лисого вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). Доктора урятував тоді від ката похмурий поручик гвардії: він зрубав йому лису голову, настромив її кінцем шаблі разом з великими зеленими роговими окулярами... Словник української мови у 20 томах
  7. лисий — ли́сий 1. лисий: 3 лисим добре панувати, з лисим добре жити, як сідаєш до вечері, не треба світити (із пісні) ◊ ли́сий глобус як автобус ірон. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. лисий — Знаються, як лисі коні. Розуміють себе добре, бо змовилися. Лисому не треба гребеня, глухому музики, а сліпому дзеркала. Бо не годні тим користуватись. Ти з того і так не скористаєш, бо на тім не розумієшся. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лисий — син. кіндер-сюрприз, плейшнер. Словник жарґонної лексики української мови
  10. Лисий — див. Лисий, Василь Прокопович Філософський енциклопедичний словник
  11. лисий — ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. Словник синонімів української мови
  12. лисий — Ли́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  14. лисий — Лисий см. лис, -а, -е. Словник української мови Грінченка