лисий

син.

кіндер-сюрприз, плейшнер.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисий — (без волосся, шерсті) лисавий, плішивий, лисуватий. Словник синонімів Полюги
  2. лисий — ли́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. лисий — Голомозий, голомшивий, шолудивий, плішивий, лисий, як коліно; І. лисун, лисак, боса голова; (горб) голий, не порослий; (- хутро) облізлий; лисавий. Словник синонімів Караванського
  4. лисий — I лисавий, лисак, лисань, лисенький, лисіючий, лисуватий, облисілий і облисілий, облізлий, плішивий Фразеологічні синоніми: лиса гора; лисий дідько; лисий чорт; лисий, як бубон; лисий, як коліно II див. безволосий Словник синонімів Вусика
  5. лисий — -а, -е. 1》 З лисиною чи без волосся (про голову). 2》 З лисиною чи без волосся на голові (про людину). || у знач. ім. лисий, -сого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. Чорта (дідька) лисого вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). Доктора урятував тоді від ката похмурий поручик гвардії: він зрубав йому лису голову, настромив її кінцем шаблі разом з великими зеленими роговими окулярами... Словник української мови у 20 томах
  7. лисий — ли́сий 1. лисий: 3 лисим добре панувати, з лисим добре жити, як сідаєш до вечері, не треба світити (із пісні) ◊ ли́сий глобус як автобус ірон. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. лисий — Знаються, як лисі коні. Розуміють себе добре, бо змовилися. Лисому не треба гребеня, глухому музики, а сліпому дзеркала. Бо не годні тим користуватись. Ти з того і так не скористаєш, бо на тім не розумієшся. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лисий — ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Фразеологічний словник української мови
  10. Лисий — див. Лисий, Василь Прокопович Філософський енциклопедичний словник
  11. лисий — ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. Словник синонімів української мови
  12. лисий — Ли́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  14. лисий — Лисий см. лис, -а, -е. Словник української мови Грінченка