лисий
ЛИ́СИЙ, а, е.
1. З лисиною або без волосся (про голову).
В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Н.-Лев., І, 1956, 54);
За столом сидів переперезаний ременями чоловік; голова у нього була важка, лиса (Тют., Вир, 1964, 343).
2. З лисиною або без волосся на голові (про людину).
— Живе тут пані з Португалії.. Товста, як барило, й лиса (Вовчок, І, 1955, 376);
— Дурний, як поліно, лисий, як коліно, хоч не пан, зате підпанок (Мур., Бук. повість, 1959, 36);
*Образно. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл. Тюпцем круг неї лисий місяць, — беззуба дивиться в монокль (Тич., І, 1957, 121);
// у знач. ім. ли́сий, сого, ч. Людина з лисиною або без волосся на голові.
[Горпина:] Ач, старий шкарбан, який ревнивий! А ще хоче, щоб я за нього пішла. Не діждеш, лисий! (Кроп., І, 1958, 155).
◊ Ді́да (ді́дька) ли́сого — те саме, що Чо́рта (ді́дька) ли́сого.
[Оксана:] Індивідуальних нас кожне забере, а в колгоспах — діда лисого (М. Куліш, П’єси, 1960, 165);
До ли́сого чо́рта (ді́дька) — дуже багато.
— Тебе змалечку хвалять: талант.. Стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних опер та п’єс передивився (Мур., Свіже повітря.., 1962, 28).
На [яко́го] чо́рта (ді́дька) ли́сого, вульг., лайл. — навіщо.
— На дідька б лисого сидів я тут — вже краще у Менделя… (Коцюб., II, 1955, 9);
Чо́рт (ді́дько) ли́сий, вульг., лайл. — ніхто, ніщо.
— Показились десь діти, чи який хрін.. Межи ними й дідько лисий не розбере справи!.. (Коцюб., І, 1955, 33);
Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю. Янов., II, 1954, 120);
Чо́рта (ді́дька) ли́сого, вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь.
[Павло:] Хіба не можна хапнуть? [Горпина:] Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано (Кроп., II, 1958, 239);
— Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Мик., І, 1957, 59);
Чо́ртові (ді́дьку, ба́тьку) ли́сому розкажи́, вульг., лайл. — вияв недовіри до чиїх-небудь слів.
— Чіпка добрий чоловік: за кожним кумуватиме…— Батькові своєму лисому розкажи! — приснув Грицько (Мирний, І, 1949, 402).
3. Те саме, що облі́злий 1.
На голові стирчить якась лиса-прелиса шапка (Збан., Сеспель, 1961, 300);
Лапи всі лисі, ратиці пообкусувані, і не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Вишня, І, 1956, 450).
4. перен. Позбавлений рослинності; голий (про землю, гори тощо).
З погідного неба сонце сипле гарячим промінням на високі лисі гори (Фр., І, 1955, 364);
Де сіла [сарана], то вже за годину лисою стала земля (Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).
5. З білою плямою на лобі (про деяких тварин).
— Ну, чого вирячилась, як лисе теля на нові ворота? (Гр., II, 1963, 458);
Лиса теличка за рукав тягне, біленькі поросята коло льохи товпляться (Горд., Заробітчани, 1949, 9);
// у знач. ім. ли́сий, сого, ч. Кінь, віл і т. ін. з білою плямою на лобі.
Узяв [партизан] коня за повід — любовно погладив по морді лисого (Головко, І, 1957, 366).
Значення в інших словниках
- лисий — (без волосся, шерсті) лисавий, плішивий, лисуватий. Словник синонімів Полюги
- лисий — ли́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- лисий — Голомозий, голомшивий, шолудивий, плішивий, лисий, як коліно; І. лисун, лисак, боса голова; (горб) голий, не порослий; (- хутро) облізлий; лисавий. Словник синонімів Караванського
- лисий — I лисавий, лисак, лисань, лисенький, лисіючий, лисуватий, облисілий і облисілий, облізлий, плішивий Фразеологічні синоніми: лиса гора; лисий дідько; лисий чорт; лисий, як бубон; лисий, як коліно II див. безволосий Словник синонімів Вусика
- лисий — -а, -е. 1》 З лисиною чи без волосся (про голову). 2》 З лисиною чи без волосся на голові (про людину). || у знач. ім. лисий, -сого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. Чорта (дідька) лисого вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лисий — ЛИ́СИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). Доктора урятував тоді від ката похмурий поручик гвардії: він зрубав йому лису голову, настромив її кінцем шаблі разом з великими зеленими роговими окулярами... Словник української мови у 20 томах
- лисий — ли́сий 1. лисий: 3 лисим добре панувати, з лисим добре жити, як сідаєш до вечері, не треба світити (із пісні) ◊ ли́сий глобус як автобус ірон. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лисий — Знаються, як лисі коні. Розуміють себе добре, бо змовилися. Лисому не треба гребеня, глухому музики, а сліпому дзеркала. Бо не годні тим користуватись. Ти з того і так не скористаєш, бо на тім не розумієшся. Приповідки або українсько-народня філософія
- лисий — син. кіндер-сюрприз, плейшнер. Словник жарґонної лексики української мови
- лисий — ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Фразеологічний словник української мови
- Лисий — див. Лисий, Василь Прокопович Філософський енциклопедичний словник
- лисий — ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. Словник синонімів української мови
- лисий — Ли́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лисий — Лисий см. лис, -а, -е. Словник української мови Грінченка