лисий

ЛИ́СИЙ, а, е.

1. З лисиною або без волосся (про голову).

Доктора урятував тоді від ката похмурий поручик гвардії: він зрубав йому лису голову, настромив її кінцем шаблі разом з великими зеленими роговими окулярами, що були на одному кінці ниткою прив'язані до вуха, і високо тримав цю голову над переляканою юрбою... (Г. Косинка);

За столом сидів переперезаний ременями чоловік; голова у нього була важка, лиса (Григорій Тютюнник).

2. З лисиною або без волосся на голові (про людину).

Один [панок] лисий, з пишними рудими вусами; другий молоденький, гарненький (В. Винниченко);

* Образно. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл. Тюпцем круг неї лисий місяць, – беззубо дивиться в монокль (П. Тичина);

За першим столиком біля сцени сидів досить-таки повний лисий чоловік (Ю. Яновський);

Відомо, що в суворій ізоляції люди божеволіють від нудьги, відомо, що з камер самотнього ув'язнення юнаки виходять лисі від тієї самої нудьги, від безділля, від відчаю самотності, від муки монотонності, коли час, здається, зупинився й не йде (І. Багряний);

Старий лисий фiзик у потертiй чесучевiй сорочцi, пiдперезаний якимось мотузком, вийшов Горобенковi назустрiч (Б. Антоненко-Давидович);

Лисий боксер, теж, як виявляється, поет, але бездарний (Ю. Іздрик);

// у знач. ім. ли́сий, сого, ч. Людина з лисиною або без волосся на голові.

[Горпина:] Ач, старий шкарбан, який ревнивий! А ще хоче, щоб я за нього пішла. Не діждеш, лисий! (М. Кропивницький);

– Звичайно! – зрадів лисий без кепки. – Художнє перебільшення! (А. Крижанівський).

3. Те саме, що облі́злий.

Лапи всі лисі, ратиці пообкусувані, і не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Остап Вишня);

На голові стирчить якась лиса-прелиса шапка (Ю. Збанацький);

// Стертий від тривалого використання.

Лисі шини збільшують гальмівний шлях вашого автомобіля і можуть стати причиною аварії (з газ.);

Ковдри в окремих місцях “лисі”, тому й не гріють (з газ.).

4. перен. Позбавлений рослинності; голий (про землю, гори і т. ін.).

Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

З погідного неба сонце сипле гарячим промінням на високі лисі гори (І. Франко);

Він пройшов понад якимось ручаєм сажнів із сто, й коли глянув праворуч, од несподіванки мало не зомлів: на високій лисій горі проти ще зовсім ясного неба височів чорний хрест!.. (І. Білик);

Хіба піднятися на он ту лису гору і звідти подивитися на села, що тягнуться вздовж ріки (Г. Пагутяк).

5. З білою плямою на лобі (про деяких тварин).

Ой на тобі пару волів лисих (П. Чубинський);

– Ну, чого вирячилась, як лисе теля на нові ворота? (Б. Грінченко);

Побіч стояв її улюблений лисий кінь, запряжений у дрожки (М. Івченко);

Помаж коло печі під Новий рік, щоб були телята лисі (з газ.);

* У порівн. Через чиїсь ворота, як лисий віл, дивиться місяць (С. Васильченко);

// у знач. ім. ли́сий, сого, ч. Кінь, віл і т. ін. з білою плямою на лобі.

Узяв [партизан] коня за повід – любовно погладив по морді лисого (А. Головко).