лицарський —
ли́ца́рський прикметник
Орфографічний словник української мови
лицарський —
Шляхетний, зап. благородний; П. геройський.
Словник синонімів Караванського
лицарський —
-а, -е. 1》 іст. Стос. до лицаря. 2》 перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). Лицарський вчинок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лицарський —
ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Стос. до лицаря (у 1, 2 знач.). Годі, вовці-сіроманці, Труп лицарський рвати (П. Куліш); Так ото як ми виїхали, лицарським звичаєм, до тієї валки... (Д.
Словник української мови у 20 томах
лицарський —
БЛАГОРО́ДНИЙ (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. — який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін.
Словник синонімів української мови
лицарський —
Ли́ца́рський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лицарський —
ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Стос. до лицаря. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Л. Укр., І, 1951, 152); — Благослови, мати, дітей своїх! — сказав Бульба..
Словник української мови в 11 томах
лицарський —
Лицарський, -а, -е Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. К. ЧР. 159. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських. МВ. ІІ. 59.
Словник української мови Грінченка